Як підготувати тіло до тривожних ситуацій: вправа «Заспокійливе дихання»
Як підготувати тіло до тривожних ситуацій: вправа «Заспокійливе дихання»
facebook
fb messenger
Коли ми відчуваємо тривогу, наше тіло реагує: активується мигдалеподібне тіло і запускається реакція «Бий або біжи». М’язи тіла напружуються, дихання стає частішим і поверхневим. У сучасному світі ми не завжди можемо реалізувати тривогу через дію, тому ми можемо застосувати інший метод розслаблення – «заспокійливе дихання». Для цього треба навчитися розправляти діафрагму – дихати животом, зосереджуючись на відчуттях. Дана вправа призначена для того, щоб робити її не на максимальному рівні тривоги, а в спокійнішому стані, проте регулярно. Для людей із тривожними розладами методика розслаблення у вигляді заспокійливого дихання може бути дуже корисною, але недостатньою для того, щоб ці розлади подолати. У такому випадку краще звернутися за професійною допомогою. Знайти фахівця ви зможете на мапі проєкту «МОЗОК».
Коментує психолог ГО «Десяте квітня», психотерапевт, співзасновник Української психоонкологічної асоціації Покалюхін Антон Юрійович.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.